24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом

24 березня

Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Туберкульоз – інфекційне захворювання, яке передається  переважно повітряно-крапельним шляхом і може уражати всі органи людини, але найчастіше – легені. Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу, або паличка Коха. Розділ медицини, який вивчає туберкульоз, називається фтизіатрією.

Епідемія туберкульозу в Україні триває з 1995 року. У 2011 році на туберкульоз захворіло 30 659 наших співвітчизників.

Чому день боротьби з ТБ відмічають 24 березня?

Саме цього дня 1882 р. німецький вчений Роберт Кох сповістив про відкриття збудника туберкульозу.

Туберкульоз дуже давнє захворювання. Згадки про нього зустрічаються в працях Гіпократа, Авіценни, середньовічних вчених. Ще в середині 19 століття в Європі люди розуміли, що здолати епідемію туберкульозу неможливо лише силами хворих та їхніх лікарів, вони намагались спільно боротись з цією недугою: організовували протитуберкульозні товариства, збирали кошти, харчі та одяг на користь хворих на туберкульоз. Символом боротьби з туберкульозом в Європі став Лотарінгський хрест, а в Україні – біла ромашка.

Протягом останніх 100 років було зроблено багато відкриттів в області фтизіатрії, проте навіть сьогодні, існує багато «міфів» щодо туберкульозу.

Нижче наведені найбільш поширені з них.

 

Міф 1. Туберкульозом хворіють тільки малозабезпечені люди.

Туберкульоз – це хвороба, яка не знає ані кордонів, ані соціальних бар’єрів. Свідоцтво цього – список відомих людей, які в різні часи хворіли на туберкульоз: російський письменник А. Чехов, філософ Спіноза, українська письменниця Леся Українка, перший президент Сполучених Штатів Дж. Вашингтон, композитор Ф. Шопен,  актриса Вівьен Лі та багато інших. Серед цього списку – королі, імператори та їхні наслідники. Адже ці люди не були бідними.

Швидкий темп життя, інформаційний пресинг, постійний брак часу, нерегулярне та неповноцінне харчування – стресові фактори, які ведуть до зниження захисних сил організму. В той же час туберкульоз є, безумовно, соціальним захворюванням. Соціальна необлаштованість, погані умови проживання, недотримання гігієнічних норм – все це суттєво підвищує ризик зараження та розвитку туберкульозу.

Міф 2. Туберкульоз передається при рукостисканні.

Основним шляхом передачі збудника туберкульозу є повітряно-крапельний, тобто під час кашлю, чхання, розмови хвора людина виділяє в оточуюче середовище велику кількість мікобактерій туберкульозу, які разом із повітрям, що вдихається, потрапляють в дихальні шляхи здорової людини. Чим довше проходить спілкування з хворим на туберкульоз, тим вищим є ризик зараження. Аліментарний (харчовий) шлях передачі зустрічається значно рідше: молочні продукти від хворих на туберкульоз тварин можуть містити збудника туберкульозу. Тому купувати молоко, сир, сметану на стихійних ринках досить ризиковано, бо навіть кип’ятіння молока не вбиває туберкульозну паличку. Отже при рукостисканні збудник туберкульозу не передається.

Міф 3. Всі хворі на туберкульоз є заразними.

Заразною може бути тільки людина, яка хворіє на туберкульоз легень та виділяє в оточуюче середовище мікобактерії туберкульозу. Такого хворого називають бактеріовиділювачем. Хворі з позалегеневою локалізацією туберкульозу (кіски, хребет, нирки, очі, кишківник та ін.) не є бактеріовиділювачами. Крім того, навіть не всі хворі з туберкульозом легень виділяють туберкульозну паличку. Встановити, є хворий бактеріовиділювачем чи ні, можна тільки за допомогою лабораторного аналізу мокротиння. Інші методи обстеження (рентгенографія, проба Манту) цієї інформації не дають. 

Міф 4. Якщо в організм людини попаде збудник туберкульозу, людина обов’язково захворіє на туберкульоз.

Більшість населення України інфікується мікобактеріями туберкульозу до 20-річного віку, про інфікування туберкульозом свідчить позитивна проба Манту. Більшість людей спокійно співіснують з туберкульозною паличкою, тобто їх імунна система тримає збудника під контролем. Однак, при зниженні захисних сил організму збудник туберкульозу, що «дрімав» багато років, може «прокинутись» і почати активно розмножуватись. Тоді виникає захворювання. Тільки 10% інфікованих захворіють на туберкульоз протягом життя.

Міф 5. Флюорографічне обстеження шкідливе для здоров’я.

Дійсно, при будь-якому рентгенологічному обстеженні, в т.ч. при флюорографії, відбувається опромінення організму людини рентгенівськими променями. Проте, це рентгенологічне навантаження досить незначне і не спричиняє шкоди організму людини. А от користь від флюорографії досить значна, адже це єдиний метод, який дозволяє виявити туберкульоз легень у дорослих на ранніх стадіях, коли у хворого ще немає ніяких симптомів і він не є небезпечним для оточуючих.

Міф 6. Туберкульоз для ВІЛ-інфікованої людини – це вирок.

Протитуберкульозні препарати згубно діють на мікобактерію туберкульозу незалежно від того, знаходиться вона в організмі ВІЛ-позитивної людини, чи ВІЛ-негативної. Тобто туберкульоз є виліковним захворюванням, незалежно від ВІЛ-статусу людини, але тільки за умови своєчасного виявлення та лікування. Безумовно, якщо у людини повноцінно функціонує імунна система, ефект від лікування туберкульозу буде більш швидким. Тому ВІЛ-інфікованому пацієнту, який захворів на туберкульоз, одночасно треба приймати протитуберкульозні і антиретровірусні препарати.

Міф 7. Від реакції Манту можна захворіти туберкульозом.

Проба Манту, або туберкулінодіагностика – це діагностичний тест, який проводиться за допомогою туберкуліну. Туберкулін не містить мікобактерії туберкульозу, тому заразитись під час туберкулінодіагностики неможливо. По реакції на пробу Манту судять, інфікована людина мікобактеріями туберкульозу чи ні, а по її динаміці можна визначити період, коли у людини є високий ризик захворіти на туберкульоз чи навіть ранній період захворювання. Для дітей це єдиний спосіб виявлення захворювання на туберкульоз, для цього туберкулінодіагностику треба проводити регулярно (щорічно).

Міф 8. Туберкульоз можна вилікувати народними засобами.

Деякі з народних засобів здатні стимулювати імунітет, а сильний імунітет, як відомо, є запорукою успішного лікування туберкульозу. Проте, неконтрольована стимуляція імунної системи може дати зворотній результат, тому вживати народні засоби можна лише після консультації з лікуючим лікарем. Також треба знати, що жоден народний засіб не діє на мікобактерію туберкульозу, тому вилікувати цю недугу без протитуберкульозних препаратів неможливо. Отже, народні засоби можуть допомогти, але лише при одночасному прийомі з протитуберкульозними препаратами й тільки з дозволу лікаря.

Міф 9. Носіння маски захищає здорову людину від зараження збудником туберкульозу.

Насправді, не захищає. Справа в тому, що розмір крапель мокротиння, в яких міститься збудник туберкульозу, тим менший, чим далі вони розташовані від людини, що кашляє. Тобто великі краплі мокротиння  затримуються в масці хворого під час кашлю, що захищає здорових людей від зараження. Маленькі ж крапельки здатні проникати через маски як тої людини, що кашляє, так і тих, хто з ним спілкується, тому носіння маски не може захистити здорову людину від зараження. Отже маску повинен носити хворий на туберкульоз, а не той, хто з ним контактує.

Міф 10. Протитуберкульозні препарати погано впливають на печінку.

Дійсно, протитуберкульозні препарати, як і більшість інших медичних препаратів, мають побічний вплив на печінку. Проте, більшість побічних реакцій є неважкими, не потребують зниження дози або відміни ліків та можуть бути усунені призначенням інших ліків (вітамінів, гепатопротекторів). Слід зазначити, що туберкульоз легень також негативно впливає на печінку. Адже легені – єдиний орган, який забезпечує киснем весь організм, а печінка більше за інші органи споживає кисень, при його нестачі вона не може функціонувати повноцінно. Нажаль, ще не винайшли ліків, які б діяли згубно на збудника туберкульозу і не «зачіпали» печінку. Співвідношення РИЗИК/КОРИСТЬ протитуберкульозних препаратів завжди схиляється в бік КОРИСТІ, тому що без них вилікуватись від туберкульозу неможливо. Тому ні в якому разі неможна самостійно припиняти прийом того чи іншого препарату або намагатись усунути неприємні відчуття самотужки. Про будь-які негаразди після прийому протитуберкульозних препаратів необхідно інформувати медсестру ДОТ-кабінету або лікуючого лікаря. Тільки медпрацівник може визначити причину негативних змін та подальшу схему лікування.

Доречі, напевно всі знають про шкідливий вплив на печінку алкоголю, наркотичних препаратів, паління, жирної, жареної, консервованої їжі. То в процесі боротьби за здорову печінку може краще відмовитись від цього?

Флешмоб "Молитва за Україну" 2014-2015 н.р.

Флешмоб «Молитва за Україну»

присвячений 150-річчю від дня народження

Митрополита А.Шептицького

Мета: підтримка і розвиток української ідентичності, формування в учнівської молоді почуття духовності і християнського світогляду, усвідомлення своєї відповідальності за долю народу і держави, залучення учнів до сучасних форм вияву громадянської активності.

Гурткове заняття "Милосердя та співчуття"

Мета заняття: розвивати групову взаємодію, уміння спілкуватися; розширити знання учнів про милосердя та співчуття, їх значення в житті людини; стимулювати дітей до добрих вчинків; вчити робити висновки; розвивати зв’язне мовлення, вміння висловлювати свої думки; виховувати чуйність, доброзичливість, співчуття до оточуючих.

Вправа "Асоціативний ряд: співчуття та милосердя"

Вправа "Серце милосердя"

 Вправа "Стежка доброти: мої добрі справи"

Зустріч з воїном АТО. Учнівська стаття

«Герої не вмирають!»

Статтю підготувала учениця 8 класу

Голова учнівського самоврядування «Лідер»

Дубівецької ЗОШ І-ІІ ст.

Анастасія Гуцайлюк

Скажи, солдате, як ти там на Сході?              

У зиму цю, чи добре вдітий ти?

Що сниться у холодному окопі?

Як часто рідні шлють тобі листи?

Патронів та жилетів вистачає?

Годують чим на цій війні лихій?

Чи батьків хрест тебе оберігає,

Коли ти з ним ідеш в запеклий бій?..

Якби не ти, війна б дійшла до Львова,

До Києва, Одеси і Карпат.

Не можу навіть підібрати слова,

Як біди наші б множились стократ.

Ти відсіч дав і ворог зупинився,

Не знав він, як воюють козаки.

Ти вистояв і розклад сил змінився,

Безсилі їхні танки й літаки.

Безсилі їхня жадібність та зрада,

Скажена лють і злоба зокрема.

За нами Бог, нескореність та правда,

За ними ж і минулого нема.

Ніколи б не подумала що у свої 14 я вже встигну дізнатися «стільки» про війну. І задається, що вже нічого хорошого в світі не залишилося… адже навколо брехня і навіть у важку хвилину друг може стати ворогом. Та, як тут радіти коли наші рідні і близькі воюють за незалежність і цілісність України. У серці лише біль… біль за молодих хлопців, які загинули. За людей, яких не чує влада. За землю, яка горить. Та за країну, яку ділять…

Особисто для мене усі ті люди, які на даний час захищають кордони України вже давно стали героями. І от недавно в мене з’явилася чудова нагода зустрітись із такою людиною. Нею став виходець із нашого села Музика Микола, який завітав до нас у школу аби розповісти про війну на Сході, яку сам бачив. Він і сам колись навчався в Дубівецькій школі, його класним керівником була Довгопола Софія Миколаївна, яка при зустрічі із ним заплакала. Емоції говорили самі за себе, вона гордилася своїм вихованцем.

Одним із перших прозвучало запитання: «Як там на війні? Страшно?!». Звичайно відповісти на таке питання було важко, адже щоб зрозуміти потрібно бачити і відчувати це все на собі. Страшно та це не той час коли можна здатися, тому учні зазвичай бажали не падати духом і повертатися живим. Ну загалом із розповідей ми почули, що на даний момент батальйон у якому перебував наш гість знаходиться між селами Троянське і Луганське. Усім необхідним їх найбільше забезпечують волонтери, які завозять бронежилети, каски, теплий одяг, їжу і воду та інші найнеобхідніші речі. Але попри те води завжди категорично не вистачає, так як вона не доїдає до наших вояків, терористи розстрілюють наші вантажівки із водою та продуктами. Умови важкі для життя, спати практично неможливо через постійні вистріли. Зброя стара і занедбана, проти танкової на деяких постах взагалі немає.

Після спілкування із воїном АТО, учні старших та молодших класів дарували герою малюнки та патріотичні подарунки, старші підходили із побажаннями повернутися живим та неушкодженим і якомога швидше.

До вище сказаного мені більше нічого додати. Хіба лиш побажати усім вам миру і злагоди в країні, щоб війна нарешті закінчилася.

Слава Україні! Героям слава! 

Учнівська стаття. День Валентина.

День Валентина

«Любов’ю дорожити вмійте!»

Статтю підготувала учениця 7 класу

Дубівецької ЗОШ I-II ст.

Флисник Анастасія

Після зимових канікул у Дубівецькій ЗОШ I-II ступенів діти святкували День Святого Валентина, яке активно відзначалося у нашій школі. Таке чудове свято організувало наше учнівське самоврядування «Лідер» разом із педагог-організатором Подтабачною О.В. Ведучими на Дні Св. Валентина були випускниці 9 класу Волошин Катерина та Бобрик Юлія. Хлопці та дівчата бажаючі стати Валентином і Валентиною вечора, активно брали участь у конкурсах. Щоб підтримати атмосферу свята учні 7 класі прикрасили зал різнокольоровими сердечками, які допомагали вирізати всі учні школи.

Цьогоріч у складі журі були вчитель початкових класів Дольна Лариса Мирославівна, вчитель географії Коляса Роман Іванович, соціальний педагог Заяць Марія Ігорівна. Учасникам було присвоєно цікаві номінації які визначило наше журі, а за «Валентину» та «Валентина» вечора голосували наші глядачі. Одноголосно титул «Валентин» отримав учень 8 класу Куць Денис, а титул «Валентини» було присвоєно учениці 8 класу Гуцайлюк Анастасії.

Найбільше мені сподобалася конкурсна програма, де учасники самовиражали себе у таких конкурсах, як: «Візитка», «Похвала». Для дівчат було дуже цікаве домашнє завдання для конкурсу «Я - господиня», на якому учасниці представляли власноруч приготовлені смаколики. Також на конкурс «Мій талант» учасниці презентували себе якнайкраще представивши хто уміння співати, хто написання поезії, а хто «власні умілі ручки»- вироби виготовлені власноруч.

Також цікавим видався конкурс «Потанцюймо», на який учасниці шукали собі партнера. Наші хлопці-учасники трішки скромненькі, тому дівчата не розгубилися та вибрали вчителів: вчителя географії Колясу Р.І., та ЗНВР Романів Т.В., які допомагали нашим учасницям перемогти і представити їхнє уміння танцювати. Було дуже весело спостерігати за тим що відбувалося на сцені.

Це свято підняло настрій усім присутнім, а найбільше учасникам конкурсної програми.